Що таке агрохімпаспортизація та чому її необхідно проводити

Солонцюватість, засоленість та рН впливають на поглинання рослиною елементів живлення. Забезпеченість мікроелементами, та загальна збалансованість елементів, впливають на засвоювання поживних речовин в тканинах рослин. А це все – ефективність використання добрив і високі прибавки врожаю. Також, для збуту продукції деякі трейдери вимагають наявності агрохімпаспорту.

Ґрунт є загальнодержавною власністю, і є об'єктом систематичного моніторингу. Непроходження паспортизації робить землекористувача вразливим з юридичної точки зору, оскільки відсутність паспорту є порушенням ст. 35 Закону України «Про охорону земель». Це може бути приводом для дострокового розірвання договору оренди, та виникає ризик примусової заміни орендатора.

Одеська філія ДУ «Держґрунтохорона» наполегливо рекомендує усім товаровиробникам робити ще один набір аналізів. Перше – при проведенні аналізів якості добрив, перевірити наявність в них важких металів. Добрива сьогодні стають одним із джерел забруднення ґрунтів. Друге – визначити фактичний винос елементів живлення із врожаєм, тобто наявність NPK, мікроелементів у зібраному врожаї. Це дозволить точніше розраховувати втрати родючості, і майбутні дози добрив.

Разом із агрохімпаспортом землекористувач отримує:

- агрохімічні картограми полів (Додаток 1);

- результати агрохімпаспортизації у вигляді таблиць (для зручності у користуванні), Додаток 2;

- показники Р і К по елементарних ділянках (у паспорті – середнє по полю). Вміст фосфору та калію може суттєво коливатися в межах поля, тому важливо відстежувати ці коливання, та за можливості впроваджувати систему точного землеробства (Додаток 3);

- оптимальні значення показників що визначають в ході агрохімпаспортизації (Додаток 4);

- методичні рекомендації щодо використання результатів агрохімпаспортизації.

Економічна ефективність паспортизації земель в Одеській області

В цілому паспортизація земель сільськогосподарського призначення:

1. Відслідковує еколого-агрохімічний стан ґрунтів, виконує моніторинг ґрунтів, що дає можливість керівникам господарств, районів, регіонів, держави приймати рішення щодо охорони земель від деградації.
2. Використання матеріалів знижує витрати пально-мастильних матеріалів, пестицидів, добрив на 15 – 40%, підвищує врожайність сільськогосподарських культур в середньому на 3 – 4 ц зернових одиниць на кожному гектарі.
3. Виявляє незабруднені землі для вирощування екологічно чистої продукції.
4. Виявляє забруднені землі, на яких потрібні спеціальні заходи господарювання.
5. Дає можливість уточнити нормативну грошову оцінку с-г земель.
6. Дозволяє створити/уточнити ґрунтові карти господарства, впроваджувати точне землеробство

Додаток 1

Додаток 2

Результати агрохімічної паспортизації