Злісний бур’ян Повитиця польова
Повитиця польова (Cuscuta campestris Junk.) – небезпечний бур’ян, який засмічує посіви багаторічних та однорічних трав, городні культури, сади та виноградники. Переважно однорічна рослина-паразит. Має нитковидне, жовте або помаранчево-жовте, витке стебло. Повитиці не мають ні коренів, ні листків. Глибоко проникаючи у тканини пошкодженої рослини, повитиця живитися за її рахунок.
Особливо страждають від повитиці польові культури: вика, люцерна, льон, буряк, морква, цибуля, картопля тощо. Уражені рослини слабнуть, призупиняють ріст і розвиток, поступово гинуть. Крім того, повитиці часто є переносниками вірусів і хвороб. Повитиця польова розмножується насінням (максимальна плодючість до 15 тисяч насінин) і вегетативно (частинами стебла). В умовах України насіння бур’яну інтенсивно проростає у травні-червні за температури ґрунту +17-24 °C, цвіте – в червні-серпні, плодоносить – у липні-жовтні. Насіння здатне зберігати схожість від 4 до 30 років за несприятливих погодних умов.
Повитиця польова завдає великої шкоди сільському господарству. Вона не тільки знижує врожайність, але й погіршує якість продукції. У цукрового буряка, ураженого повитицею, вміст цукру знижується на 1-2%. Сіно уражених рослин містить менше протеїну, гірше сохне, пліснявіє, втрачає смакові властивості. До того ж повитиці поширюють вірусні хвороби (віруси тютюнової мозаїки огірка, жовтухи айстр, бронзовості томатів тощо).
Поширюється повитиця польова насінням та рослинними рештками. Насіння бур’яну потрапляє в зерновий ворох під час обмолоту, також його важко відокремити від насіння багаторічних трав та овочевих культур.
Ефективним засобом боротьби є дотримання сівозміни з висівом культур, які не уражуються, або слабо уражуються повитицею: зернових, соняшника, гарбузових. У місцях найбільшої концентрації бур’яну необхідно скосити всі рослини до цвітіння повитиці та після підсихання спалити. Бур’ян-паразит не пристосований до самостійного росту, без господаря – культурної рослини – може загинути. Гербіциди ефективні тільки на молодих перезволожених (після дощу) рослинах повитиці (до появи квіток). Слід використовувати гербіциди тільки згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» з дотриманням техніки безпеки.
Оскільки основний спосіб поширення повитиці польової – це насіння, то і одним з ключових попереджувальних заходів є недопущення його наявності в насіннєвому матеріалі сільськогосподарських культур. І найкраще в цьому допоможе профілактика, зокрема ретельне дотримання фітосанітарних правил. Щоб попередити розповсюдження повитиці, заборонено завезення її у вільні райони з регіонів розповсюдження; обов’язковим є огляд та проведення фітосанітарних процедур; обстеження сільськогосподарських угідь на виявлення бур’яну у період вегетації; при виявленні вогнища – запровадження карантинного режиму.
Державний фітосанітарний інспектор Н.Матієнко
