Готуймося приймати врожай нового сезону
Зерносховища слід утримувати в такому стані, за якого усувалась би будь-яка можливість погіршення якості товарного зерна або насіннєвого матеріалу, адже збереженість зерна значною мірою залежить від стану приміщень для його зберігання.
В Україні зафіксовано понад 100 видів складських шкідників зернових запасів, а також велика кількість личинок та комах, які здатні протягом періоду зберігання знищити від 5 до 20% кількості зерна. Крім того, в результаті ураження шкідниками та хворобами погіршуються харчові, фуражні й посівні характеристики збіжжя. Аби зберегти товарність і якість зерна, потрібно ще за кілька тижнів до його закладання на зберігання провести внутрішнє й зовнішнє знезараження сховищ.
Визначальним у вирішенні цієї проблеми є застосування ефективних заходів запобігання та знищення шкідливих організмів, які включають комплекс профілактичних і винищувальних заходів та обробок.
Зерносховища до приймання нового врожаю слід готувати відразу після звільнення їх від зерна старого врожаю. Найперше, що потрібно зробити під час огляду та підготовки зерносховищ до приймання зерна, – очистити підлогу, стіни, щілини, опорні стояки та балки від залишків зерна, сміття, пилу, а також ретельно обстежити приміщення щодо можливої наявності шкідників.
Надмірна вологість. Зернові засіки обов’язково мають бути сухими, адже у вологих приміщеннях насіння легко пошкоджується плісенями, бактеріями, комірними шкідниками. Підвищена вологість на елеваторах пов’язана переважно з близькістю ґрунтових вод або з потраплянням води у приміщення через недостатню герметичність стін та покрівлі. Для недопущення проникнення у сховище дощової води навколо нього облаштовують водостічні канави. Якщо сиріють стіни, побудовані з цегли або каменю, то їх ізсередини обшивають дошками або пресованими плитами на висоту насипу насіння, залишаючи між стіною та обшивкою проміжок 5 – 10 см для обміну повітря.
Якщо у стінах або підлозі зерносховищ є тріщини, комірки або щілини, в них накопичується пил, який досить тривалий час може утримувати вологу. Таке середовище є сприятливим для розвитку шкідників, плісняви та грибів. Тому всякого роду щілини мають бути зашиті дошками або бляхою. Мішки й брезенти слід добре висушити і покласти на зберігання в окремих приміщеннях (чисті й знезаражені). Після цього провести хімічну обробку приміщення.
Найефективнішими методами боротьби зі шкідниками запасів у порожніх елеваторах, складах, борошномельних приміщеннях є фумігація (знезараження) та аерозольна обробка.
Зерносховища можна знезаражувати від шкідників запасів різними способами: волога дезінсекція, аерозольна обробка, фумігація. Заходи, які спрямовані на захист зерна від шкідників, поділяють на запобіжні та винищувальні.
Запобіжні заходи. Запобіжні заходи спрямовані на запобігання зараженню шкідниками хлібних запасів у зерносховищах, на елеваторах, хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах. Насамперед вони перешкоджають проникненню шкідників у сховища, також це додержання правил приймання, розміщення, зберігання, переробки та перевезення зерна, продуктів його переробки і комбікормів. Територію підприємств та сховищ утримують у чистоті. Для зберігання й очищення тари виділяють спеціальні приміщення.
Винищувальні заходи. Винищувальні заходи поділяють на дві групи – дезінсекцію (знищення комах і кліщів) та дератизацію (знищення гризунів). За 2 – 3 тижні до засипання зерна нового врожаю проводять знезаражування приміщень свіжогашеним вапном або агрохімікатами (розчинами, аерозолями, емульсіями й суспензіями для вологої дезінсекції та порошкоподібними препаратами). Вологу дезінсекцію виконують за температури навколишнього повітря не нижче 12°С. Одночасно з дезінсекцією складів обробляють зовнішні стіни, а також прискладську територію на відстані не менше 5 м. Через три доби після проведення вологої дезінсекції об’єкти, що обробляли, слід добре провітрити і просушити.
Виявлених у насіннєсховищі гризунів (пацюків, мишей) необхідно знищити. Найефективніший та найменш трудомісткий спосіб їх знищення – хімічний, включаючи застосування харчових та водних отруйних принад і газову дератизацію. Механічний спосіб (використання різних знарядь для відловлення) можна застосовувати у комплексі з хімічним.
Найпоширенішими є хімічні способи боротьби з шкідниками хлібних запасів – аерозольна обробка та фумігація. Для боротьби зі шкідниками у зерносховищах використовують препарати згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
