МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОРЯДКУ РЕАЛІЗАЦІЇ НАСІННЯ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ В СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН
Відділ контролю в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області інформує, що фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які планують в 2022 році виробляти насіння і садивний матеріал з метою їх подальшої реалізації, відповідно до чинного законодавства мають подати до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства заяви щодо їх включення до Державного реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва . Однією з вимог включення до вказаного Реєстру є необхідність додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Реєстр містить такі відомості як номер і дату видачі документа, на підставі якого фізичною особою – підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту.
Відповідно до статті 15 закону України «Про охорону прав на сорти рослин» права на сорт набуваються в Україні шляхом подання до Компетентного органу заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав.
Використання сорту – будь-яка дія щодо сорту, зазначена в цьому Законі в переліку дій, що потребують дозволу володільця патенту або, за його відсутності, власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.
Власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту має право передати своє право на поширення сорту на підставі договору будь-якій особі.
Сорти, не внесені до ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН України, забороняється поширювати в Україні, якщо інше не встановлено законом.
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СОРТІВ РОСЛИН, ПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОШИРЕННЯ В УКРАЇНІ НА 2021 РІК (далі – РЕЄСТР СОРТІВ РОСЛИН) розміщений на ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОМУ ПОРТАЛІ АПК УКРАЇНИ в розділі РЕЄСТРИ, підрозділ ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН за посиланням: https://agro.me.gov.ua/ua Держателем РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН є Мінекономіки, яке забезпечує його ведення. Відомості, що містяться в РЕЄСТРІ СОРТІВ РОСЛИН, є відкритими і загальнодоступними. Мінекономіки забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до відомостей, що містяться у РЕЄСТРІ СОРТІВ РОСЛИН, з використанням інтернету.
Відповідно до статті 39¹ Закону майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин є право його володільця на поширення сорту і на дозвіл чи заборону поширення сорту іншими особами. Право на дозвіл чи заборону поширення сорту полягає в тому, що без дозволу власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин не можуть здійснюватися щодо посадкового матеріалу сорту такі дії:
а) пропонування до продажу;
б) продаж або інший комерційний обіг;
в) зберігання для будь-яких перелічених вище цілей.
Власник патенту має право передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником. Найбільш поширеною правовою формою дозволу використання сортів рослин у господарській діяльності є ліцензійний договір на використання об’єкта права інтелектуальної власності. За ліцензійним договором власник патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов’язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.
Ліцензійний договір та договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру патентів на сорти рослин (далі – Реєстр патентів). Мінекономіки забезпечує ведення Реєстру патентів та можливість інтеграції з іншими державними реєстрами. Внесені до Реєстру патентів офіційні відомості, опис сорту та зміни до них опубліковуються у періодичному офіційному виданні Мінекономіки “Охорона прав на сорти рослин”. Мінекономіки забезпечує вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до Реєстру патентів на своєму офіційному веб-сайті за посиланням: https://data.gov.ua
Отже, право на сорт засвідчується патентом. Патент – це охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин.
Звертаємо вашу увагу на те, що при укладанні ліцензійних договорів та договорів купівлі-продажу насіння і садивного матеріалу рослин конкретного сорту слід бути обізнаним з вимогами чинного законодавства, а саме взяти до уваги, що насіння і садивний матеріал відповідно до статті 15 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» вводяться в обіг після їх сертифікації. Сертифікати на насіння або сертифікати на садивний матеріал можуть бути видані, якщо:
- насіння та/або садивний матеріал належить до сорту, занесенного до РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН ;
- насіння за сортовими або посівними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
- садивний матеріал за сортовими або товарними якостями відповідає вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва.
Розглянемо питання щодо захисту прав на сорт рослин.
Статтею 53 Закону чітко обумовлені порушення прав на сорт рослин.
В цій статті вказано, що привласнення авторства є порушенням особистих немайнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу згідно з положеннями статті 39 цього Закону, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Порушення прав на сорт тягнуть за собою відповідальність згідно із законами України.
Особа, права якої на сорт порушені, може вимагати:
а) припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його права відносно становища, що існувало до порушення права;
б) стягнення завданих збитків, включаючи не одержані доходи;
в) відшкодування моральної шкоди;
г) вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом прав на сорти.
Вимагати поновлення порушених прав володільця патенту може також особа, яка має право на використання сорту за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором.
Особа, яка порушила права на сорт, зобов’язана на вимогу особи, якій належать ці права, припинити порушення права і відшкодувати завдані збитки. Стаття 54 Закону захищає права особи, права якої на сорт порушені. Вона вказує, що така особа може звернутися до суду за захистом цих прав.
Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про:
а) виникнення прав на сорт і їх державну реєстрацію;
б) сорти, створені у зв’язку з виконанням службових обов’язків або за дорученням роботодавця;
в) авторство на сорт;
г) винагороду авторам;
д) укладання та виконання ліцензійних договорів;
е) визначення володільця патенту;
є) визнання прав на сорт недійсними;
ж) дострокове припинення прав;
з) порушення особистих немайнових і майнових прав на сорт;
и) визнання сорту придатним для використання в Україні тощо.
За порушення прав на сорти рослин виникає відповідальність згідно стаття 55 Закону, а саме суд має право ухвалити рішення про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт, з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин;
в) стягнення із порушника отриманого внаслідок порушення прав на сорт доходу, включаючи втрачену володільцем патенту вигоду;
г) стягнення компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинене порушення без умислу чи навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
д) припинення дії, яка створює загрозу порушення прав на сорт.
Також суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Крім того, суд може постановити рішення про:
а) вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію незаконно одержаного відповідачем будь-якого матеріалу сорту та продукту, отриманого безпосередньо з нього (матеріал та продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
б) вилучення чи конфіскацію матеріалів і/або обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту.
Доводимо до вашого відому, що згідно з Річним планом здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на 2021 рік Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області планує охопити перевірками суб’єкти господарювання області з питань дотримання вимог законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин.
Звертаємо увагу, що дані рекомендації не є нормативно – правовими актами, а мають лише інформаційний характер.
Провідний фахівець відділу контролю
у сфері насінництва та розсадництва Алла Козаченко
