A A A K K K
для людей із порушенням зору
Шабівська сільська рада
об'єднана територіальна громада
Одеська область, Білгород-Дністровський район

Хвороби розсади томатів, методи усунення.

Дата: 07.04.2021 15:10
Кількість переглядів: 767

Для того щоб отримати хороший врожай, насамперед потрібно подбати про здоров’я рослин. Запорукою хорошого результату є купівля сертифікованого насіння та розсади яке пройшло ретельний відбір і контроль. Якщо ж ви вирішили виростити розсаду самотужки, то маєте знати з якими хворобами можете зустрітись. Ось найпоширеніші хвороби томатів та методи їх усунення.

Чорна ніжка — одна з найпоширені­ших хвороб розсади томатів. Спори цього гриба містяться в ґрунті. За надмірного поливу та підвищеної вологості повітря гриб активізується й інфікує стебло в при­кореневій зоні: з’являється чорна пляма. Гриб починає захоплювати кореневу шийку рослини, водночас бло­куючи її живлення через судинну систему стебла. В результаті розсада перестає отримувати достатню кількість поживних речовин і вологи. Поступово сіянці гинуть.

За виявлення чорної ніжки хвору роз­саду тут же видаляють, ґрунт припудрю­ють просіяним попелом і засипають про­жареним річковим піском. Для профілак­тики хвороб розсади томатів слід частіше провітрювати парники, щоб не допускати перевищення оптимальної вологості пові­тря та ґрунту. Важливо стежити за тем­пературним режимом і поливами, намага­ючись вирощувати сіянці в оптимальних для них умовах. Зайва вологість небез­печна як для молодих, так і для дорослих рослин, тому для підстрахування слід сис­тематично підсипати до сіянців невелику кількість річкового піску.

Кореневі й прикореневі гнилі спри­чинюють грибиЗахворювання ура­жує рослини протягом усього вегетацій­ного періоду. Збудники кореневих гнилей зберігаються в насінні, ґрунті, на рослин­них рештках до шести–восьми років

Спочатку внаслідок ураження відбу­вається побуріння кореневої шийки та коренів, потім стебло тоншає, сім’ядольні та молоді листки в’януть, рослина гине. На уражених рослинах листки нижніх ярусів в’януть у спекотні години дня, по­ступово вони жовтіють, зав’язь відмирає, плоди недорозвинені. Уражені рослини в’януть і засихають. Кореневі гнилі зу­мовлюють зниження врожаю і перед­часну загибель рослин.

Розвитку хвороби сприяють чинни­ки, що послаблюють рослини. Насіння томатів, висіяне в холодний (до 16°C) і перезволожений (понад 80%) ґрунт, дов­го й погано проростає, а інколи загни­ває, перш ніж проросток встигне вийти з насіннєвої оболонки. Більше уражуються патогенами ослаблені сходи, а також глибоко посаджена розсада. Сильно про­являються кореневі гнилі за різких пере­падів температури в теплицях. 

Фузаріозне в’янення рослини то­матаУражуються рослини в усі фази розвитку. Інфекційний збудник живе як у насінні, так і в ґрунті. Спочатку збудник інфікує коріння, а потім висхідним шляхом піднімається стеблом розсади, й хвороба охоплює всі органи рослини. В результаті коренева система починає гнити й хвора рослина легко витягується із землі, ніби в неї зовсім немає ніякого коріння. Слі­дом починає гнити коренева шийка та стебло. Листки бліднуть і обсипаються. Хвороба частіше уражує сіянці, які погано витримали процес пікіровки, під час якої у них сталися пошкодження кореневої системи.

Розвитку хвороби сприяють чинники, що негативно впливають на загальний стан рослин у закритому ґрунті: різкі ко­ливання температури ґрунту (12–18°C) та підвищення до 27–28°C, наявність нематод у ґрунті, механічні ушкодження, що спричиняють проникнення інфекції через корінці рослин.

Септоріоз . Захворювання найпо­ширеніше у відкритому ґрунті, але може проявлятися на розсаді в парниках і теплицях у вигляді окремих осередків.

Септоріоз, або біла плямистість, з’являється майже повсюдно, де вирощують томати, особливо в районах із достатнім зволоженням. Проявляється на листках спочатку нижнього ярусу, а пізніше — середнього й верхнього у вигляді дріб­них бурих, пізніше брудно-білих плям із темно-бурою облямівкою.

На стеблах ці плями витягнуті, еліп­соподібні, спочатку темно-бурого кольо­ру, пізніше уражена тканина в центрі плям світлішає, стає ясно-сірою, з вели­кою кількістю темних крапок. На межі між здоровою й ураженою тканинами чітко простежується темно-коричнева облямівка — спочатку широка, а пізніше вона стає дуже вузькою. Ознаки септорі­озу можуть іноді з’являтися й на зелених плодах. Особливо сильно уражуються септоріозом ранні сорти. Уражені листки скручуються, некротизуються та відми­рають. За високих показників вологості повітря та температури хвороба швидко прогресує і призводить до передчасного відмирання як окремих листків, які бурі­ють і опадають, так і цілих кущів.

Гриб уражує переважно томати, мен­шою мірою баклажан.

Інтенсивний розвиток септоріозу від­бувається за температури 20–25°С і від­носної вологості повітря 75–100%. Інкуба­ційний період хвороби, залежно від темпе­ратури повітря, триває протягом 8–14 днів. Джере­лом інфекції є уражені рослинні рештки, в яких грибниця  зберігається протягом декількох ро­ків. Шкідливість хвороби виявляється в передчасному всиханні листків, що, у свою чергу, затримує розвиток рослин.

Збудником фітофторозу є гриб. Хвороба може проявлятися скрізь, де вирощують тома­ти, але частота й інтенсивність її прояву на території країни нерівномірні. На томатах розрізняють два види фітофторозу: кар­топляний та південний. Ці гриби уражують рослини понад 40 різних ботанічних ро­дин, у тому числі перець і баклажани. Південний фітофтороз проявляється пе­реважно в теплицях як на розсаді, так і на дорослих рослинах томатів. Симпто­ми хвороби виявляються на коріннях, стеблах і плодах. На молодих рослинах ознаки хвороби нагадують симптоми чор­ної ніжки, за розвитку якої загнивають коріння й основа стебла. Уражена при­коренева частина стебла потоншується, у місцях ураження утворюються пере­хвати, рослина в’яне й гине.

Джерелом інфекції є уражені рос­линні залишки й насіння, зібране із хво­рих плодів, заражений ґрунт. Розвитку хвороби також сприяє ослаблений стан рослин.

Збудником тютюнової мозаїки є ві­рус. Хвороба поширена скрізь, де вирощують томати, але найшкідливіша в закритому ґрунті. Зовнішні ознаки її проявляються на листках у вигляді чергування світло-зелених і жовтувато-зелених ділянок із темно-зеленими ділянками здорової тка­нини. Основне джерело інфекції — ура­жені рослинні рештки та насіння. Шкід­ливість хвороби проявляється в погір­шенні транспірації рослин, затримці їх­нього росту, в’яненні.

Штрихуватість томатів — збудни­ком хвороби є вірус. Уражують­ся всі надземні органи рослини. На лист­ках і стеблах хвороба проявляється у вигляді системного некрозу та деформа­ції всіх органів. На листках з’являються червоно-коричнюваті плями неправиль­ної форми, а на стеблах — червоно-коричнюваті штрихи.

Хвороба інтенсивно розвивається за температури 15–20°С, інкубаційний пері­од триває 10–14 днів. За температури по­над 22°С розвиток хвороби сповільнюєть­ся, а за 24°С і більше — припиняється. Вірус штрихуватості томатів може збері­гатися в сухих рештках рослин у ґрунті. Шкідливість штрихуватості полягає в пе­редчасному відмиранні листків, ламкості стебел, відмиранні верхівок рослин.

Слід зауважити, що не завжди в по­гіршенні стану рослин винні хвороби. Якщо в розсади томатів в’яне верхівка, але листя й стебло залишаються чисти­ми, без плям і уражень, то, швидше за все, причина такого стану томатів — по­рушений режим температури або поли­ву. За надмірного поливу погіршується доступ повітря до коріння рослин, оскіль­ки вони постійно перебувають у воді. Не­рідко причиною поганого самопочуття розсади стає протяг. Тож потрібно сте­жити, щоб умови вирощування розсади були сприятливі для неї, адже ослаблені рослини можуть стати легкою здобиччю описаних вище хвороб.


                                                                                                   Провідний фахівець відділу контролю

 у сфері насінництва та розсадництва  

                                                                                                                     Суденкова Катерина.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора