Хвороби розсади томатів, методи усунення.
Для того щоб отримати хороший врожай, насамперед потрібно подбати про здоров’я рослин. Запорукою хорошого результату є купівля сертифікованого насіння та розсади яке пройшло ретельний відбір і контроль. Якщо ж ви вирішили виростити розсаду самотужки, то маєте знати з якими хворобами можете зустрітись. Ось найпоширеніші хвороби томатів та методи їх усунення.
Чорна ніжка — одна з найпоширеніших хвороб розсади томатів. Спори цього гриба містяться в ґрунті. За надмірного поливу та підвищеної вологості повітря гриб активізується й інфікує стебло в прикореневій зоні: з’являється чорна пляма. Гриб починає захоплювати кореневу шийку рослини, водночас блокуючи її живлення через судинну систему стебла. В результаті розсада перестає отримувати достатню кількість поживних речовин і вологи. Поступово сіянці гинуть.
За виявлення чорної ніжки хвору розсаду тут же видаляють, ґрунт припудрюють просіяним попелом і засипають прожареним річковим піском. Для профілактики хвороб розсади томатів слід частіше провітрювати парники, щоб не допускати перевищення оптимальної вологості повітря та ґрунту. Важливо стежити за температурним режимом і поливами, намагаючись вирощувати сіянці в оптимальних для них умовах. Зайва вологість небезпечна як для молодих, так і для дорослих рослин, тому для підстрахування слід систематично підсипати до сіянців невелику кількість річкового піску.
Кореневі й прикореневі гнилі спричинюють гриби. Захворювання уражує рослини протягом усього вегетаційного періоду. Збудники кореневих гнилей зберігаються в насінні, ґрунті, на рослинних рештках до шести–восьми років
Спочатку внаслідок ураження відбувається побуріння кореневої шийки та коренів, потім стебло тоншає, сім’ядольні та молоді листки в’януть, рослина гине. На уражених рослинах листки нижніх ярусів в’януть у спекотні години дня, поступово вони жовтіють, зав’язь відмирає, плоди недорозвинені. Уражені рослини в’януть і засихають. Кореневі гнилі зумовлюють зниження врожаю і передчасну загибель рослин.
Розвитку хвороби сприяють чинники, що послаблюють рослини. Насіння томатів, висіяне в холодний (до 16°C) і перезволожений (понад 80%) ґрунт, довго й погано проростає, а інколи загниває, перш ніж проросток встигне вийти з насіннєвої оболонки. Більше уражуються патогенами ослаблені сходи, а також глибоко посаджена розсада. Сильно проявляються кореневі гнилі за різких перепадів температури в теплицях.
Фузаріозне в’янення рослини томата. Уражуються рослини в усі фази розвитку. Інфекційний збудник живе як у насінні, так і в ґрунті. Спочатку збудник інфікує коріння, а потім висхідним шляхом піднімається стеблом розсади, й хвороба охоплює всі органи рослини. В результаті коренева система починає гнити й хвора рослина легко витягується із землі, ніби в неї зовсім немає ніякого коріння. Слідом починає гнити коренева шийка та стебло. Листки бліднуть і обсипаються. Хвороба частіше уражує сіянці, які погано витримали процес пікіровки, під час якої у них сталися пошкодження кореневої системи.
Розвитку хвороби сприяють чинники, що негативно впливають на загальний стан рослин у закритому ґрунті: різкі коливання температури ґрунту (12–18°C) та підвищення до 27–28°C, наявність нематод у ґрунті, механічні ушкодження, що спричиняють проникнення інфекції через корінці рослин.
Септоріоз . Захворювання найпоширеніше у відкритому ґрунті, але може проявлятися на розсаді в парниках і теплицях у вигляді окремих осередків.
Септоріоз, або біла плямистість, з’являється майже повсюдно, де вирощують томати, особливо в районах із достатнім зволоженням. Проявляється на листках спочатку нижнього ярусу, а пізніше — середнього й верхнього у вигляді дрібних бурих, пізніше брудно-білих плям із темно-бурою облямівкою.
На стеблах ці плями витягнуті, еліпсоподібні, спочатку темно-бурого кольору, пізніше уражена тканина в центрі плям світлішає, стає ясно-сірою, з великою кількістю темних крапок. На межі між здоровою й ураженою тканинами чітко простежується темно-коричнева облямівка — спочатку широка, а пізніше вона стає дуже вузькою. Ознаки септоріозу можуть іноді з’являтися й на зелених плодах. Особливо сильно уражуються септоріозом ранні сорти. Уражені листки скручуються, некротизуються та відмирають. За високих показників вологості повітря та температури хвороба швидко прогресує і призводить до передчасного відмирання як окремих листків, які буріють і опадають, так і цілих кущів.
Гриб уражує переважно томати, меншою мірою баклажан.
Інтенсивний розвиток септоріозу відбувається за температури 20–25°С і відносної вологості повітря 75–100%. Інкубаційний період хвороби, залежно від температури повітря, триває протягом 8–14 днів. Джерелом інфекції є уражені рослинні рештки, в яких грибниця зберігається протягом декількох років. Шкідливість хвороби виявляється в передчасному всиханні листків, що, у свою чергу, затримує розвиток рослин.
Збудником фітофторозу є гриб. Хвороба може проявлятися скрізь, де вирощують томати, але частота й інтенсивність її прояву на території країни нерівномірні. На томатах розрізняють два види фітофторозу: картопляний та південний. Ці гриби уражують рослини понад 40 різних ботанічних родин, у тому числі перець і баклажани. Південний фітофтороз проявляється переважно в теплицях як на розсаді, так і на дорослих рослинах томатів. Симптоми хвороби виявляються на коріннях, стеблах і плодах. На молодих рослинах ознаки хвороби нагадують симптоми чорної ніжки, за розвитку якої загнивають коріння й основа стебла. Уражена прикоренева частина стебла потоншується, у місцях ураження утворюються перехвати, рослина в’яне й гине.
Джерелом інфекції є уражені рослинні залишки й насіння, зібране із хворих плодів, заражений ґрунт. Розвитку хвороби також сприяє ослаблений стан рослин.
Збудником тютюнової мозаїки є вірус. Хвороба поширена скрізь, де вирощують томати, але найшкідливіша в закритому ґрунті. Зовнішні ознаки її проявляються на листках у вигляді чергування світло-зелених і жовтувато-зелених ділянок із темно-зеленими ділянками здорової тканини. Основне джерело інфекції — уражені рослинні рештки та насіння. Шкідливість хвороби проявляється в погіршенні транспірації рослин, затримці їхнього росту, в’яненні.
Штрихуватість томатів — збудником хвороби є вірус. Уражуються всі надземні органи рослини. На листках і стеблах хвороба проявляється у вигляді системного некрозу та деформації всіх органів. На листках з’являються червоно-коричнюваті плями неправильної форми, а на стеблах — червоно-коричнюваті штрихи.
Хвороба інтенсивно розвивається за температури 15–20°С, інкубаційний період триває 10–14 днів. За температури понад 22°С розвиток хвороби сповільнюється, а за 24°С і більше — припиняється. Вірус штрихуватості томатів може зберігатися в сухих рештках рослин у ґрунті. Шкідливість штрихуватості полягає в передчасному відмиранні листків, ламкості стебел, відмиранні верхівок рослин.
Слід зауважити, що не завжди в погіршенні стану рослин винні хвороби. Якщо в розсади томатів в’яне верхівка, але листя й стебло залишаються чистими, без плям і уражень, то, швидше за все, причина такого стану томатів — порушений режим температури або поливу. За надмірного поливу погіршується доступ повітря до коріння рослин, оскільки вони постійно перебувають у воді. Нерідко причиною поганого самопочуття розсади стає протяг. Тож потрібно стежити, щоб умови вирощування розсади були сприятливі для неї, адже ослаблені рослини можуть стати легкою здобиччю описаних вище хвороб.
Провідний фахівець відділу контролю
у сфері насінництва та розсадництва
Суденкова Катерина.
