Профілактика туберкульозу серед отримувачів соціальних послуг
За даними центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, Одеська область зберігає лідерство в Україні за рівнем захворюваності на туберкульоз. Всього в 2020 році в країні зареєстрували 17593 випадки захворюваності на активний туберкульоз, включаючи рецидиви.
Станом на грудень 2020 року кількість хворих на активний туберкульоз по Одеський області досягло – 2775 осіб, з них ТБ/ВІЛ – 681.
Варто зазначити, що найбільша кількість вперше виявлених хворих на туберкульоз виявлено саме в Одеській області.
З метою профілактики захворюваності на туберкульоз серед отримувачів соціальних послуг, рекомендовано надавати інформацію про захворювання та методи її попередження.
- Що таке туберкульоз?
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. У більшості випадків туберкульоз вражає легені, але захворювання може виникнути у будь-якому органі, наприклад, нирках, кістках, мозку, лімфатичних вузлах, кишечнику, шкірі, статевих органах тощо.
Мікобактерія туберкульозу є збудником туберкульозу, її ще називають паличкою Коха, на честь науковця, який відкрив цей збудник у 1882 році. Цей мікроорганізм, полягає у тому, що він є стійким до навколишнього середовища, до тривалих високих температур та холоду.
Інша особливість збудника полягає у тому, що він дуже стародавній (туберкульозні ураження хребта виявлені при дослідженні людини періоду неоліту приблизно 5000 років до нашої ери) і добре прилаштувався до людини, а людина до нього. Він легко попадає в організм людини, проте, частіше не викликає захворювання, а вступає в «мирні» відносини з імунною системою організму, яка контролює його перебування в організмі. В «мирних» стосунках з людиною паличка Коха знаходиться в «сплячому» стані в організмах більшості інфікованих осіб, проте захворювання не розвивається протягом їхнього життя. Лише у 10% осіб, які інфікувалися паличкою Коха, розвивається захворювання.
- Группи ризику:
- ВІЛ-інфіковані особи.
- Особи, які контактують з хворими на туберкульоз (сімейні чи професійні контакти).
- Особи із захворюваннями, що призводять до послаблення імунітету.
- Курці, особи, що зловживають алкоголем чи вживають наркотики.
- Іммігранти та біженці з регіонів з високою захворюваністю на туберкульоз.
- Особи, що перебувають за межею бідності, безробітні.
- Особи без визначеного місця проживання.
- Пацієнти психіатричних закладів.
- Затримані та особи, які перебувають під вартою при відправленні їх до ізоляторів тимчасового тримання, особи, які утримуються або звільнились з установ виконання покарань, а також особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд.
- Працівники пенітенціарних установ, психіатричних закладів та працівники закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз особами, проводять відповідні дослідження та аналізи.
Варто зазначити, що крім зазначених категорій осіб, що мають підвищенний ризик до цієї хвороби, ймовірно, можуть захворіти особи, в яких імунна система зазнала ослаблення через надмірне перевантаження і виснаження організму. Такі стани бувають при перевтомі, надмірній праці і постійних стресових ситуаціях, поганому харчуванні (у тому числі виснажливих гіпокалорійних дієтах).
Також на туберкульоз можуть захворіти навіть особи з міцним імунітетом при масивному попаданні збудника захворювання в організм. Такі ситуації зазвичай виникають при близькому контакті з хворою на активний туберкульоз людиною через кашель, чхання, при розмові або попаданні в організм великої кількості повітря, яке заражене мікобактерією туберкульозу. Зараження може відбутися в закритих приміщеннях, які погано провітрюються, де перебуває або перебувала хвора на туберкульоз людина, у громадському транспорті, в магазині, кінотеатрі та будь-яких громадських приміщеннях з великим скупченням людей. На відкритому просторі ризик зараження менший ніж у закритому приміщенні!
- Форми і стадії туберкульозу.
Найчастіше туберкульоз вражає легені. Розрізняють заразну форму туберкульозу легень «відкриту» і незаразну форму – «закриту». Заразна форма захворювання характеризується тим, що людина виділяє з мокротинням у навколишнє середовище мікобактерії туберкульозу, за «закритої» форми туберкульозу в мокротинні не виявляють мікобактерію туберкульозу і зазвичай такі пацієнти взагалі не кашляють.
«Закрита» форма туберкульозу – це зазвичай рання стадія захворювання, коли в легенях виявляють окремі невеликі ділянки запалення (1-2 см). «Відкрита» форма – це більш просунута стадія захворювання, коли в легенях визначають великі ділянки запалення з розпадом легеневої тканини (може бути враженою вся легеня або навіть обидві легені). Туберкульозне запалення призводить до відмирання уражених ділянок легень. В цих ділянках виникає розпад легеневої тканини і вона виділяється через бронхи з мокротинням. В легенях утворюються порожнини розпаду, які називають «кавернами». Якщо туберкульоз виявляють у запущеній стадії, то таких каверн в легенях є багато. У такому випадку потребується більше часу на лікування, а іноді і хірургічне втручання. Однак, навіть при запущеній стадії з наявністю каверн в легенях, захворювання можливо повністю вилікувати без втрачання функції легень.
Позалегеневий туберкульоз – це незаразна форма захворювання. В таких випадках туберкульоз загрожує тільки життю людей, що захворіли. Для цих форм також характерні загальні ознаки захворювання – нездужання, підвищення температури тіла, втрата ваги, потіння вночі, ознаки ураження конкретного органу – збільшення лімфатичних вузлів, головний біль, болі у хребті та суглобах, ураження шкіри тощо.
- Шляхи передачі туберкульозу:
- Аерогенний шлях – зараження відбувається повітряно-краплиним або повітряно-пиловим способом.
- Аліментарний – через вживання не пастеризованого молока і молочної продукції від хворих на туберкульоз корів, кіз;
- Контактний – через ушкоджену шкіру або слизові оболонки.
- Трансплацентарне зараження плоду можливе при заковтуванні плодом інфікованих мікобактеріями навколоплідних вод, через кров, при потраплянні фільтруючих форм мікобактерій до плода через плаценту, при пошкодженні плаценти під час пологів.
- Інші шляхи передачі мікобактерій в здоровий організм є такі: через кон’юктиву ока, шкіру, статеві органи, при операціях тощо.
- Ознаки туберкульозу.
Туберкульоз може тривалий час розвиватися без будь-яких ознак. У цей час, мікобактерія туберкульозу починає розмножуватися в легенях або інших органах, а імунна система намагається боротися з хворобою. Коли ступінь ураження органу набуває значних розмірів, у людини починають спостерігатися ознаки хвороби.
- Кашель, що триває понад 2-3 тижні;
- Рясне потовиділення вночі;
- Слабкість;
- Безпричинна втрата ваги;
- Погіршення або відсутність апетиту;
- Підвищення температури тіла до 37 і більше градусів без видимої на те причини, що триває понад тиждень.
- Може бути кровохаркання, біль у грудній клітці, задишка.
- Що робити, якщо у вас з’явились хоча б деякі симптоми?
Негайно звернутися до дільничного лікаря за місцем проживання для обстеження на туберкульоз! Якщо у вас виявили туберкульоз при профілактичному флюорологічному обстеженні і у вас немає ознак захворювання, це не означає, що ви не хворі. Вам пощастило, що захворювання виявили на ранній стадії, коли ураження легень є невеликим і не впливає на загальний стан організму. Якщо б не профілактичне обстеження, яке дозволило виявити туберкульоз на досимптомній стадії, захворювання продовжувало б розвиватись, уражало більші ділянки легень, що незабаром проявилось би кашлем та іншими легеневими симптомами.
- Діагностика туберкульозу:
Флюорографія - це рентгенологічний метод дослідження, що допомагає побачити вогнища ураження легень. Вогнище - це тінь на знімку з чіткими контурами діаметром до 1 см.
Бактеріологічне дослідження мокротиння (за призначенням лікаря). Для цього пацієнтові роблять анестезію дихальних шляхів і вводять 15-20 мл фізіологічного розчину, підігрітого до 37 °С. Пацієнт рефлекторно відкашлює цю рідину, її збирають в стерильний посуд і досліджують.
Основний метод діагностики туберкульозу у дітей та підлітків - туберкулінова проба (проба Манту). Вона робиться один раз на рік. Щоб виявити захворювання, пацієнтові вводять невелику кількість туберкуліну, і через 48 годин оцінюють розмір індурації (ущільнення) навколо місця введення туберкуліну.
У тих випадках, коли туберкульоз уражає інші органи, проводять спеціальні рентгенологічні дослідження цих ділянок (комп’ютерну томографію органів грудної клітки, черевної порожнини, голови, урографію) і в необхідних випадках біопсію ураженого органу для підтвердження діагнозу.
- Лікування туберкульозу:
Оскільки туберкульоз – інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія, лікування спрямоване саме на знищення збудника за допомогою антибактеріальних препаратів. Лікування і прийом препаратів призначається виключно лікарем та є індивідуальним. Самолікування може бути небезпечним та призвести до смерті хворого.
- Профілактика туберкульозу:
- Дотримання здорового способу життя: відмова від алкоголю, паління та наркотиків.
- Дотримання прав особистої гігієни, у тому числі при спілкуванні з хворими.
- Дотримання гігієни у приміщеннях (вологе прибирання та провітрювання приміщень).
- Вживання здорової збалансованої їжи, багатої на білки, жири і вітаміни.
- Рекомендовано займатися спортом, або фізичними вправами, якомога більше перебувати на свіжому повітрі.
- Своечаснє проходження обстеження.
- Щеплення від туберкульозу (новонародженим, 7 та 14 років).
